Туман яром, туман долиною,
Туман яром, туман долиною.
За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.
Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала,
Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.
"А хто ж мені відерце дістане,
Той зі мною за рушничок стане."
Обізвався козак молоденький,
Обізвався козак молоденький.
“А я твоє відерце дістану,
І з тобою за рушничок стану."
Хай виплива туман долиною,
Якщо доля, заберу дівчину.