Туман яром, туман долиною
Туман яром, туман долиною.
За туманом нiчого не видно,
Тiльки видно дуба зеленого.
Пiд тим дубом криниця стояла,
В тiй криницы дiвка воду брала.
Та й пустила золоте вiдерце,
Засмутила козаковi серце.
А хто ж теє вiдерце дiстане
Той зi мною на рушничок стане.